Нападник Данило Сікан прокоментував свій перехід із донецького Шахтаря в турецький Трабзонспор. Його слова наводить офіційний сайт гірників.
— Даниле, щойно відбулася твоя остання зустріч як гравця Шахтаря з командою. Що відчуваєш зараз?
— Та розгубленість і біль… Іти з такого дружного колективу. Ця команда — велика частина мого життя, з якою я провів, мабуть, найкращі свої футбольні роки. Я зустрів тут і друзів, і товаришів по команді, які тут були й так само йшли, як настала і моя черга. І це дуже важко, але це футбол, це частина життя, через яку ми проходимо. Якщо не робити ці кроки вперед, то дуже важко — ти залишаєшся на місці, а потрібно рости й прогресувати, із чимось розставатися, щось відпустити, так би мовити. Хоча це буде дуже важко зробити.
— Чого тобі найбільше бракуватиме?
— Людей. Людей, які завжди мене підтримували, з якими я завжди спілкувався, і з якими мені було комфортно проводити час.
— Якщо сказати лише одним словом, то що для тебе значить Шахтар?
— Сімʼя. Сімʼя, за якою я дуже довго сумуватиму. Це любов, можна сказати, з першого погляду. Це ті люди, які завжди поруч зі мною, на яких я можу покластися.
— Невідʼємною частиною Шахтаря також є вболівальники. Думаю, багато з них також сумуватимуть за тобою. Тож, можливо, тобі є що їм сказати?
— Так, звичайно, уболівальники — одні з найважливіших у футболі. І я хочу їм дуже подякувати за всю ту підтримку, яку вони мені надавали, за все те, що вони мені говорили, за все, що підказували і критикували, — це все робило мене тільки сильнішим. Їм дуже велике дякую!
— Чи віриш ти в те, що колись ще зможеш вдягти футболку Шахтаря та зіграти за гірників?
— Я з радістю це зробив би, буду вірити в це та надіятися.
«Щоб війна в Україні якомога швидше змінилася на мир!» Як Сікана зустріли у Трабзонспорі