Нападник Гаррі Кейн в інтерв'ю France Football поділився враженнями від здобуття Золотого м’яча, розповів про хвилювання під час церемонії, роль своєї родини та ключові моменти кар'єри.

— Гаррі, які емоції ви відчуваєте після перемоги в номінації на Золотий м’яч?
— Не думаю, що я вже повністю усвідомив, що зі мною відбувається. Все ще намагаюся осягнути це. Чесно кажучи, дуже важко сповна оцінити значення настільки важливої нагороди, особливо коли ти все ще є чинним гравцем. Тільки відвідуючи такі події, бачачи Кріштіану, Мессі та всіх видатних легенд минулого, ти починаєш розуміти, що це означає насправді.
— Що ви відчували в момент, коли оголошували ім'я переможця?
— Я нервував, дуже нервував. Моє серце калатало. Це зовсім інший тип тиску, ніж той, який ти відчуваєш перед великим матчем, коли знаєш, що можеш уплинути на результат хорошою грою чи забитим голом. У момент, коли Роналдо збирався оголосити переможця, мені здавалося, ніби він затягнув інтригу хвилин на двадцять. Коли він назвав моє ім'я, на мене одночасно накотилися всі емоції: полегшення, щастя… Я насправді не знав, як реагувати. Я був повністю приголомшений. Ніколи раніше не відчував нічого подібного.
— Як на цю подію відреагувала ваша родина?
— У мене було відчуття, що моя дружина хотіла цю нагороду навіть більше, ніж я. Це також одна з причин, чому я так нервував: я знаю, як багато вона робить для того, щоб я міг бути найкращою версією себе — чи то доглядає за дітьми, коли я у від'їзді, чи то бере на себе всі повсякденні обов'язки.
— Ваша ігрова манера відрізняється від стилю таких гравців, як Ямаль чи Мбаппе. Що для вас означає ця перемога?
— Я знаю, що Золотий м’яч іноді винагороджує гравця, який має щось особливе, того, хто може переломити хід гри дриблінгом, швидкістю або моментом сяйва. Але саме це й робить цей Золотий м’яч таким особливим для мене: я відчуваю, що голосуючі зрозуміли, що футбол базується на багатьох різних речах. Ця нагорода також відзначає ту важку працю. Команда сильна тоді, коли її найкращі гравці також готові виконувати всі ці завдання.
— Хто з попередніх володарів Золотого м’яча надихав вас протягом кар'єри?
— Спостерігаючи за грою Лео Мессі та Кріштіану Роналду, я почав замислюватися, що, можливо, і я зможу стати професійним футболістом і досягти такого рівня. Потім були Модрич, Бензема та всі гравці, які вигравали його в наступні роки, а також Дембеле минулого року та Родрі роком раніше, коли я був присутній на церемонії. Все це показує, що завдяки наполегливій праці та вірі в себе можливо все.
— На початку кар'єри, під час оренди, чи виникали у вас сумніви у власних силах?
— У мене були сумніви під час оренд. Я постійно запитував себе, що можу зробити, щоб використати їх із максимальною користю: більше працювати над лівою ногою, бігати після тренувань, тому що я не грав у матчах, чи покращувати спритність за допомогою вправ із драбиною. Я постійно казав собі: «Я вірю, що мій шанс прийде, і я буду готовий, коли це станеться». І це приблизно те, що й відбулося.
— Ви пам'ятаєте свою знамениту розмову з Жозе Моурінью у 2019 році?
— Я дуже добре пам'ятаю ту розмову. Вона привернула багато уваги, тому що я сказав, що хочу досягти рівня Кріштіану Роналду та Ліонеля Мессі. Жозе сказав мені, що може допомогти мені досягти цього. І він це зробив. Він був фантастичним. Він вивів мою гру на інший рівень.